Робоча сила. Башмачник али ахмедов: "шити черевики - це ціле мистецтво" - фото

Алі Ахмедов розміняв уже шостий десяток на "посаді" башмачника в Азербайджанській Державної Філармонії імені Мусліма Магомаєва. Напевно, це єдиний башмачник, якому присуджено звання Заслуженого працівника культури Азербайджану. Він - це робоча сила, яка не видно, але яка дозволяє не розірватися ланцюжку всім видних успіхів.

Але нехай він сам розповість про себе і про те, що для нього важливо. 

"Я - шекінец. У сорокових роках минулого століття в Шекі було одне ательє. Відразу після закінчення школи мене направили в це ательє на роботу. Там і осягав всі ази своєї справи.

Коли почалася Велика Вітчизняна Війна, становище нашої сім`ї погіршилося. Як і всі, ледве зводили кінці з кінцями. Наша мама годувала нас, заробляючи на продажу шкарпеток, які сама ж і в`язала. Таємно переправляла ці шкарпетки тим, хто воював. 

Батька свого я не бачив ніколи, тому що він був репресований. З цієї ж причини я і не зміг здобути вищу освіту.



З роками я втягнувся в свою роботу, опанував всі тонкощі і нюанси своєї справи. Всією сім`єю ми переїхали в Баку. У 1959 році, коли я повернувся з армії, мене запросили на роботу в Азгосфілармонії. З тих пір і працюю тут театральним майстром і башмачником. 




Почесне звання заслуженого працівника культури мені дали ще за радянських часів.

За ці роки я зрозумів, що мистецтво башмачника є невід`ємною частиною азербайджанської культури. Наш національний башмак налічує одинадцять видів. І кожен з них служить визначеної мети. Якісь шиються для свят, а якісь для похоронних меджлісів.

Навіть прислів`я у нас є така - "Ba maq seyrin xmaq". Тобто виходити на прогулянку, споглядати все навколо.

Мене дуже турбує те, що в моїй родині ніхто не бажає продовжити мій шлях. У мене два сини, але жоден з них не хоче йти в це мистецтво. Їм це нецікаво. А я фанат своєї справи.

У народі таких, як я, називають шевцями. Але це занадто просто. На нашому ж мовою є кілька назв моєї професії - ba ma , km k i, a r і так далі.

Це мистецтво нерозривно зв`язало мене з азербайджанської культурою. Я перечитав всю скарбницю азербайджанської літератури, всіх наших класиків. І навіть синів своїх назвав Нізамі і Хагані.

На ювілеї Самеда Вургуна в честь його 70-річчя на сцені продекламував його поему "Гиз гайаси". І за це був удостоєний премії першого ступеня. Я і зараз можу напам`ять прочитати цю поему!

Кожен азербайджанець повинен знати свою мову, має бути правильне і чисте вимова. Разом з тим треба б знати і інші іноземні мови. Це ціле мистецтво - вміти говорити на рідній мові так, щоб не приплітати фрази з інших мов. Великий Нізамі говорив, що " st r m bir yax oxuyub yazan, zovk als n fikrimi d rinn n duyan!". Так і має бути!

Повірте, моя єдина мрія - це бачити землі Незалежної Азербайджану звільненими від ворога".

uchansichan.com

Поділися в соц мережах:


Увага, тільки СЬОГОДНІ!

» » Робоча сила. Башмачник али ахмедов: "шити черевики - це ціле мистецтво" - фото