Аделя алієва: "коли вони слухають нашу музику, то просто бувають в шоці" - фото

Аделя Алієва вже більше 25 років проживає у Франції разом зі своїм чоловіком Сергієм Безпалим. За цей час вона встигла вивчити чотири іноземні мови, підкорити європейського слухача, очолити музичну академію і з ініціативи уряду Франції організувати Міжнародний конкурс піаністів, що носить її ім`я. Принцесі фортепіано, як називають її західні музичні критики, рідко вдається приїжджати в Баку, тому ми просто не могли упустити такий шанс і відразу ж вирішили організувати з нею інтерв`ю, на що героїня відразу ж відгукнулася.

Наша зустріч відбулася в Азербайджансько-Німецькому культурному центрі "Капельхаус", Тому що саме там тривали зйомки документального фільму, який знімають про неї. Чесно кажучи, з першого погляду вона нагадала мені героїню дитячих казок - золоті кучері, ніжна гарна посмішка і блакитні очі.

На зустріч Аделя ханим прийшла зі своїм чоловіком, тому, що, як він сам зізнався, "ні хвилини не може без неї". В інтерв`ю Lady.Day.Аz заслужена артистка розповіла про юні таланти, про любов до своєї Батьківщини і багато іншого.

- Аделя ханим, з чим пов`язаний ваш приїзд до Азербайджану в цей раз?

- Нещодавно у Франції завершився щорічний Міжнародний конкурс піаністів. На ньому брала участь і знімальна група азербайджанського Громадського телебачення. Вони зняли там величезна кількість кадрів і запропонували мені приїхати в Баку, щоб і тут продовжити зйомки. Фільм і про Баку, і про мене, і про це музичному конкурсі. Мені дуже все сподобалося, тому я просто не змогла відмовити. Думаю, вийде хороша робота.

- Які зміни в Баку ви помітили в цей свій приїзд?

- (Замислилась) Баку сильно змінився. Це вже не той старий місто, по якому важко було навіть пересуватися. Зараз це сучасний, європейський місто, який, можна сказати, лідирує по всіх сферах. Квартали, які були темними плямами, стали чудовими парками, садами, будівлями, від яких просто очей не відірвати.

- Який образ Баку ближче особисто вам - образ старої або нової столиці?

- Для мене і багатьох моїх співвітчизників, які проживають за кордоном, Баку завжди був красивим чудовим містом, навіть за радянських часів. Зараз просто прибрали все зайве, як ніби підняли завісу. Чесно кажучи, я прихильниця всього нового, тому що час летить і неможливо жити весь час у минулому. Треба завжди дивитися вперед, що я і роблю. Ну і що з того, що я проживаю у Франції та вважаю цю країну своїм будинком? Азербайджан же - моя Батьківщина.

- Як директор Вищої Музичної академії у Франції, вас влаштовує ситуація з музичною молоддю?

- Ми щороку організовуємо Міжнародний конкурс піаністів і на ньому кожен раз беруть участь музиканти з різних країн, у тому числі і з Азербайджану. Виходячи з усього цього, можу сказати, що талановитих хлопців багато. Їм просто потрібна підтримка. Таланти є в усі епохи, просто їх треба знайти і допомогти. Цього разу на конкурсі брав участь відомий американський критик, який слухав кращі світові записи. Він писав про мене колись. Коли я його запросила, він у мене запитав про те, "а кого я там буду слухати?". Ну, я сказала, приїжджайте, подивіться. Йому дуже все сподобалося потім, добре відгукувався про конкурс, про молоді таланти.

- Аделя ханим, мені відомо, що в Баку вас чекав сюрприз. Чи правда, що Аріф Меліков присвятив вам музику?

- (Сміється) Я Аріфа Муаллімом дуже давно знаю. Ми багато разів з ним співпрацювали. Це, безумовно, просто геніальний, всесвітньо відома людина, з яким завжди приємно спілкуватися, працювати. Цього разу, під час нашої зустрічі, він мені сказав, що напише для мене фортепіанний концерт. Я тут же вхопилася за цю думку. Він за ніч написав для мене 30-хвилинний концерт. За його словами, вони ніколи не писав музику за такий короткий термін. Зараз ми щодня зустрічаємося з Аріф Муаллімом, тому що він ще щось додає. Там зараз залишилися тільки технічні справи. Але ми вже грали його трохи. Мені дуже сподобалося.

- А коли ми її почуємо?

- Це все залежить від Аріф Муаллімом.

- Вам часто присвячують музику?

- Так, чесно кажучи. Я працюю з багатьма композиторами. У мене є талант - я швидко вчу музику, а це їм подобається. Праці композиторів - їхні діти, тому вони хочуть віддати їх в добрі руки. Багато з них доручають перше виконання саме мені.

- Коли ж ви, нарешті, виступите з концертом в Баку?

- Якраз цим займалася. Я порадилася з Аріф Муаллімом, як все це зробити. Поки не хочу все розкривати.



- Як сприймають азербайджанську класичну музику за кордоном?

- Як каже мій хороший друг, "треба знати, щоб мати свою думку". Коли вони слухають нашу музику, то просто бувають в шоці, настільки вона у нас гарна. У моєму репертуарі дуже багато творів азербайджанських композиторів. Виступаючи на гастролях, я граю дуже багато азербайджанської музики, і вона знаходить відгук у серцях європейського слухача. Я робила записи на радіо Данії, Німеччини, Швеції, Італії та інших країн. Азербайджанська музика і сучасна, і оригінальна. Музичні критики, почувши в моєму виконанні твори Октая Раджабова, відзначили, що його стиль має багато спільного з музикою європейських імпресіоністів.

Я постійно підтримую зв`язок з нашими композиторами, а іноді прошу для майбутнього виступу написати ту чи іншу твір. Концерт для фортепіано з оркестром для мене написав Азер Дадашев. А далекого 1976 року я виконала написаний для мене концерт для фортепіано з оркестром видатного джазмена Вагіфа Мустафазаде. Трохи пізніше ми зробили запис цього концерту в супроводі Київського камерного оркестру.

- Аделя ханим, ви стільки років працюєте, чи не втомилися?

- Ні, зовсім не втомилася. Це краще, ніж коли людина хвора. Поки Бог нам дав можливість, треба працювати. Мені здається, коли сидиш без діла - це вже фінал.

- Яку музику ви вважаєте за краще сьогодні найбільше виконувати?

- Для мене не існує певних музичних пристрастей, твори композиторів усіх часів і народів займають рівноцінне місце в моєму репертуарі. Зараз я багато граю Шопена, його музика чудово впливає, як на слухача, так і на виконавця. Після чергового виступу я вкотре замислююся про те, що музика здатна очищати людські душі, вселити частинку добра, світла, щирості в їх серця. Думаю, що в цьому і полягає основна цінність музики.

У цей момент до нашої розмови приєднався і чоловік Аделі ханим Сергій Безпалий, який з великою любов`ю розповів нам про свою улюблену дружину.

- Не важко вам з Адель ханим?

С. Б .: Ні, ні крапельки. Я займаюся всіма її організаційними справами. У неї дуже багато концертів по всьому світу, її музика в ротації понад 300 радіостанцій. Майже всі її виступи знімають, записують і показують по всьому світу. Я за всім цим стежу.

А.А: На щастя, що у мене багато концертів.

- А в родині вона яка?

С.Б.: У нас стільки справ! Щоранку, як прокидаємося, думаємо, які у нас плани, куди потрібно піти. Мені легко з нею.

А.А: Весь день справою займаємося (Сміється).

- Є у Аделі ханим капризи?

С.Б: Є трохи. Вона, природно, вважає за краще грати на хороших роялях. До цього питання Аделя дуже серйозно ставиться. Власники музичних інструментів, в основному, піаніно, добре її знають.

- Значить, для неї найкращий подарунок - це рояль?

С.Б: Ну так. Якщо хтось хоче подарувати, то вона не відмовиться. (Сміється) У нас три великих рояля будинку, але вона хоче ще.

- Як ви думаєте, в чому все-таки секрет щасливої родини, в даному випадку вашої?

С.Б: Просто любите один одного.

А.А: Так, як ми.

Камаля Алієва