Чи існують русалки насправді чи це вигадки моряків і хороший фотошоп?
Усім, що нині людям без винятку знайома красноволосая красуня Аріель - знаменита диснеївська русалочка. Мультик, головною героїнею якого вона є, знятий за сюжетом однойменної казки Ганса Христіана Андерсена, досі розбурхує дитячі дівочі серця, змушуючи мріяти про набуття хвоста і завалювати батьків питаннями про реальність існування справжніх русалок.
Але, здавалося б, абсолютно дитяче питання: «Чи існують русалки?» - Ставить в тупик багатьох дорослих, адже ця загадка морських глибин до сих пір так і не розгадана.
Етимологія назви
Русалка, як відомо, є персонажем споконвічно слов`янській міфології. Цей термін, за різними даними, стався від слова «русло», тобто русло річки - улюблене місце проживання русалок. Однак назва «русалка» має і ряд синонімів, що використовуються в простонародному та іноземними мовами: наприклад, сирена, ундина, водяница і купалка.
Міфи і легенди
Ще з найдавніших часів збереглося повір`я, що зв`язок з русалкою до добра не доведе, адже зарекомендували вони себе далеко не найкращим чином: захоплюючи чоловіків солодким, до жаху мелодійним голосом, русалки тягли їх в безодню морів на вірну смерть. Маленьких діток же водні німфи не чіпали і пальцем, хоча досить часто допомагали малюкам повернутися додому, якщо вони раптом загубилися.
Русалки встигали зіпсувати життя не тільки морякам, яким випала «удача» зустріти їх на своєму шляху, але і рибалкам: заплутування рибальських сіток і потоплення човнів завжди було для морських красунь свого роду веселою грою.
Однак в слов`янській міфології образ русалки був не таким райдужним: ці істоти представлялися дуже блідими і худими дівчатами-утоплениці, волосся яких були завжди розпатлане, а руки довгі і холодні. Мешкали водні німфи в глибоких озерах і болотах, лише зрідка з`являючись людям під час Троїцької тижні.
Чим небезпечна для людини зв`язок з русалкою?
Згідно стародавнім билин, свою перевагу красуні в усі часи віддавали чоловікам. І саме для них сирени становлять велику небезпеку: спокусившись красою мешканок морських глибин, чоловіки ризикують назавжди стати їх рабами.
А тих, кому «пощастило» полюбити русалку, чекала досить трагічна доля: вони незабаром серйозно і надовго захворювали або ж закінчували своє життя самогубством.
Доведено чи існування русалок?
Зараз, в сучасному світі, таємниця цих загадкових створінь продовжує залишатися таємницею, закритою від людського світу темної завісою невідомості. Однак наявність таких персонажів у фольклорі величезної кількості народів змушує задуматися про їхню реальність, адже, як відомо, не буває «диму без вогню».
У двадцять першому столітті інтернет рясніє всілякого роду фотографіями, які нібито доводять реальність існування морських красунь, але більшість з них просто демонструють рівень володіння фотошопом людини, який створив подібне фото.
Однак є і більш правдоподібні знімки - ті, на яких чітко видно плавники, покрита лускою і пухирцями шкіра, розкритий рот з огидно довгими зубами.
Такі фото, нехай на них і зображені далеко не ті красиві істоти, уявлення про які склалися у людей завдяки Уолту Діснею і ряду інших кінорежисерів, реально змушують скептиків зобразити на своєму обличчі гримасу здивування і переглянути свої переконання про русалок.
Ще один доказ існування ундин - розповіді бувалих мореплавців. З кожного свого плавання моряки привозили безліч історій про ці оголених спокусниць з чарівними голосами, і чим більше у подібного дослідника моря стажу, тим більше і історій про русалок.
Зрештою, все, що можна сказати з питання про те, чи правда, що русалки існують, обмежується лише однією фразою: «97% океану досі не вивчено, тому не можна стверджувати, що русалок немає».