Ірина багірова про те, як бути єдиною жінкою-пілотом на всьому південному кавказі - фото - інтерв`ю

Дивні долі, цікаві особистості ... мені імпонують жінки, які заради реально високою і красивою мети можуть кинути виклик суспільству, або навпаки, стати тією, хто поведе за собою багатьох. Буває і так, що ця жінка в своєму прагненні тільки одна, проте, є гідним прикладом для підростаючого покоління. Єдина на сьогоднішній момент жінка-пілот на всьому Південному Кавказі і в Азербайджані Ірина Багірова дала інтерв`ю Lady.Day.Az.

- Як вийшло, що ви вирішили стати пілотом? Погодьтеся, досить нестандартне бажання для молодої дівчини ...

- Це було вже в старших класах. Мені випадково попався ряд книг, в яких описувалася вся складність життя для жінки-пілота. Був такий радянський письменник Олександр Шаронов. Його книги, звичайно ж, зіграли важливу роль у моєму виборі майбутньої професії. Марина Попович - льотчик-випробувач 1-го класу, теж внесла свій вклад в моє бажання стати пілотом.

- А як ваша сім`я поставилася до вашого, не зовсім звичайного вибору професії?

- Я ж не відразу стала пілотом. Після школи я вступила в Азербайджанський Політехнічний інститут, і як хобі стала відвідувати Бакинський аероклуб. Стала літати. 4 роки навчалася в інституті і 4 роки літала в аероклубі, але поки тільки колами. (Сміється)

До речі, в аероклубі я зустріла і нашу першу жінку-пілота Лейлу ханум Мамедбейлі. Вона була вже літня, але викликала у мене непідробне захоплення. Взагалі, я і понині захоплююся цікавими людьми. Вона вразила мене ще й тим, що, як виявилося, була в числі тих жінок, хто першими у нас в країні перестав носити чадру. І відразу потім сіла за штурвал ... це не кожна азербайджанка змогла б собі дозволити, побоюючись пересудів.

- як після "чотирирічних польотів колами" складалася ваша подальша кар`єра?

- У той час в Україні, яка також, як і ми входила до складу СРСР, в місті Кременчук в авіаційному училищі проводився випадковий набір на навчання. Тоді я була на 4 курсі, як раз після закінчення я поїхала вчитися в Кременчук. Були дуже жорсткі умови прийому. Подали свої заяви 800 дівчат і жінок з усього Союзу. Прийняли всього 37 чоловік, мене в тому числі. Деякі не пройшли по здоров`ю, деякі - за віком, деякі не змогли здати елементарні іспити з прийому - фізику і математику. У мене ці предмети були сильними, плюс ще й у Бакинському аероклубі були сильні педагоги.

- Чи вважаєте ви нашу авіаційну школу сильної?

- Сьогодні, у нас дуже сильна школа авіації, одна з кращих в світі. Дуже грамотні педагоги. І відповідно, кожен випуск - це грамотні і сильні фахівці своєї справи. Наприклад, зовсім недавно до нас прийшла група випускників з 10 осіб, сьогодні вони все командири! І це при тому, що ніякі так звані протекції у нас не проходять. Ти або пілот, чи ні! Мізки повинні працювати! (Сміється)

Ми кожні півроку проходимо повний медогляд аж до психологічного стану. Мені ніяких поблажок не роблять тільки тому, що я - жінка. І особисто для мене жіночі лікарі не запрошуються. (Сміється)

- Наші пілоти дуже сильні, але від пілота залежить тільки комфортний і безпечний зліт і посадка. А все інше, звичайно ж, в основному, метеорологічні умови.

- Зараз ви пересіли за штурвал гелікоптера. Чому ви перестали літати на літаках?

- Після переоснащення наших авіаліній, коли списали літаки Ту-134, я прийшла до висновку, що на літаках я вже пролітала, тепер мені треба перейти на вертольоти. Це був мій свідомий вибір.

- Скільки у вас нальотів, якщо сказати вашим професійним пілотським мовою?

- 11 тисяч годин! Стільки часу свого життя я перебувала в повітрі.

- Мабуть, ви любите безмежний простір?

- Так, я люблю простір, ви правильно помітили. В першу чергу, небо. А друга моя стихія - це море. А ще я люблю гори і подорожі (Сміється).

- Ви заміжня? Діти?

- Так, я заміжня, у мене син.

- Чомусь я не здивуюся, якщо ви скажете, що і чоловік у вас пілот ...

- Звичайно, пілот (Сміється).

- Звичайній людині дуже важко було б прийняти дружину, яка літає високо. Як син ставиться до вашої професії?

- Нормально. Звик вже, що вдома немає або тата, або мами.

- Що вам дала робота пілота, а що - відняла?

- Моя робота у мене нічого не відняла, я вдячна долі за те, що літаю. Якби мені довелося прожити своє життя ще раз, я знову вибрала б цю професію.

А дала мені моя робота дуже багато - цікаве спілкування, багато пригод. Крім усього цього, за рахунок передбачуваних польотів пільг я з сім`єю об`їздила майже весь світ. Була в Австралії, Новій Зеландії, США, Чилі, Бразилії. З родиною подорожували по Галапагоським островам, плавали на острів Пасхи, бачили чайок. В останній раз ми були в Норвегії на Шпіцбергені. Туди навіть суду дуже рідко потрапляють, там нічого немає, крім науково-дослідної станції. Напевно, ви бачили в фільмах таке ...

- Яка у вас мрія, Ірина ханум?

- Мрію ще більше літати і подорожувати. У Південній Африці я ще не була (Сміється).

- А що побажаєте нашим читачам?

- Ну, що мені сказати ... Ті, хто ще не вибрав собі професію в житті, не бійтеся, приходьте до нас! Ось мені в житті пощастило. Я займаюся улюбленою справою. Хочу і всім вам побажати везіння і удачі у всіх ваших починаннях!

Редакція Lady.Day.Az висловлює подяку керівництву Забратского аеродрому і авіалініям SilkWay за надану можливість для інтерв`ю та зйомок з Іриною Багірової.

Наргиз Сулейманова